Будинок вдови, що плаче, Київ

Будинок вдови, що плаче був побудований в 1907 році на замовлення полтавського купця 2-ий гільдії Сергія Аршавського в стилі модерн. Едуард Брадтман став архітектором.

Аршавський жив зі своєю родиною в будинку до 1917 р., після чого продав його київському купцеві першої гільдії Тев'є Апштейну.

З 1918 року в особняку знаходилися Федерація іноземних груп при ЦК РКП (б), профспілка Південно -Західної залізниці, Особливий відділ ХІІ армії і до наших днів - урядові структури.

Над одним з балконів можна побачити вирізану монограму колишнього власника СА.

На фасаді виліплене сумне жіноче обличчя - це одна з головних особливостей будівлі. Під час дощу здається, що по її обличчі течуть сльози. Від того й таку назву будинку, але чому саме " вдова" залишається загадкою до цих пір.