Києво-Печерська лавра, Київ

Києво-Печерська лавра заснована у 1051 році князем Ярославом Мудрим і є один з найдавніших монастирів Київської Русі. Заснований монастир монахами Антонієм і Феодосієм його учнем. Ченці оселилися в печері для усамітнення і молитов на горі обросла лісом. До них в печері жив священик Іларіон. Коли ченців стало приходити до печери все більше і більше, то Антоній викопав нову печеру на сусідній горі, яка перебувала нижче і оселився в ній. З цих часів і пішла назва гора нижня і верхня гора (тепер Верхня Лавра і Нижня Лавра). Ченці жили в суворій слухняність і служінні Господу, до них приходило все більше і більше кількість прихожан. Коли людей стало зовсім багато, ченці звернулися до князя Ізяслава (син князя Ярослава Мудрого) з проханням віддати їм всю гору, щоб побудувати церкву. Так була побудована Церква Успенія Пресвятої Богородиці (1073-1089 рр..) І келії для ченців, які надалі переросли в монастир під назвою Печерський. При монастирі знаходився притулок для жебраків, сліпих і кривих на який церква виділяла частину грошей. Коли ченці переселилися в новий відбудований монастир, то старий стали використовувався як усипальню, де праворуч і ліворуч у стінах ховали ченців. Безліч разів за історію на Печерську Лавру нападали вороги, грабували, руйнували і палили. Але кожного разу її відбудовували, прикрашали, розписували, дарували дорогоцінні реліквії і давали щедрі пожертви. Головна реліквія - мощі преподобних отців. Тут похований билинний Ілля Муромець. 
У 1593 р. йому належали два міста - Радомисл і Васильків, близько 15 сіл і сіл у різних місцях західної Русі, з рибними ловами, перевозами, млинами, медовими данинами. Монастир отримав право посилати до Москви для збору пожертвувань. Церква знову була оновлена і прикрашена. У Великій церкві перебувала чудотворна ікона Успенія Божої Матері. У 1616 році в монастирі була побудована друкарня, де почали друкувати богослужбові та полемічні книги. В цей же час завели училище, яке в майбутньому стане відомою Києво-Могилянською колегією. У 1688 році музей церкви отримав статус лаври. У ризниці Лаври зберігалися чудові за старовини і цінності Євангелія, начиння і облачення, а також колекція портретів. На хорах були бібліотека Лаври та архів. 
У 1731-1745 рр.. була побудована Велика лаврська дзвіниця висотою 96,5 м - найвища точка Києва, яку можна відвідати і в наші дні. У Ближніх печерах спочивають мощі 80 угодників, в Дальніх - 45. 
Троїцька надбрамна церква (над святими брамою лаври в1107 р.), найдавніша зі збережених, зведена на кошти князя Святослава Давидовича (Миколи Святоші), зберігся настінний живопис XVIII століття. Києво-Печерську Лавру не залишав без уваги жоден з російських государів: Олексій Михайлович, Петро Великий, Катерина II, Анна Іванівна, Микола I, Микола II, Олександр I, Олександр II, Олександр III, Павло та Єлизавета. Для відвідування відкриті Ближні та Дальні печери, де зберігаються мощі лаврських подвижників, які жили в період з XI по XV ст. Також Трапезна церква преподобних Антонія і Феодосія, Собор Успіння Пресвятої Богородиці (одна з найкрасивіших Соборів України), Церква Всіх Святих, Церква Спаса на Берестові, Церква Різдва Пресвятої Богородиці. На площі перед Успенським Собором на великі свята проводяться богослужіння, на які приїжджає головний митрополит Київський. На території Лаври діє кілька музеїв: Музей мікромініатюр Н. Сядристого, Музей історичних коштовностей, Музей українського народного декоративного мистецтва, Музей книги і друкарства, Музей театрального, музичного та кіномистецтва, головний центр російського православ'я (об'єкт світової культурної спадщини під охороною ЮНЕСКО), виставкові зали і сувенірні магазини. У музеї коштовностей можна побачити безцінне зібрання історичних цінностей часів Київської Русі. 
Офіційна назва Лаври - Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Більшість будівель монастиря датується ХІІ-ХІІІ століттями, і виконані в архітектурному стилі українського бароко. З XII століття в Монастирі збереглася лише одна церква з архітектурними незначними змінами, які були зроблені пізніше. Ця церква над брамою головного входу в Монастир і її називають надбрамна. Повна назва Церкви - Троїцька надбрамна церква (вхід на територію Лаври) - Церква Святої Трійці над брамою. 
Зараз нижня Лавра перебуває у віданні Української Православної Церкви (Московського Патріархату), а верхня Лавра - у віданні національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. 

Корисна інформація: 
Адреса: м. Київ, вул. І. Мазепи, 21-25. Тел.: 38 (044) 280-30-71 
Режим роботи: 9:00-19:00 (взимку 9:30-18:00) 
Адреси сайтів: http://www.kplavra.kiev.ua/, http://www.lavra.ua/