Початок. < / font >
Поїздом ми приїхали до Феодосії. Потяги туди ходять тільки з травня по вересень. Недовго думаючи ми вирішили тут не затримуватися і рушили на пошуки маршрутці - автобусів в напрямку Коктебеля. Такі є на центральній площі міста, недалеко від залізниці вокзалу. Крім Коктебеля маршрутки відправляються до підніжжя гори Карадаг (кінцева зупинка - Біостанція ). Спочатку ми навіть думали їхати до Біостанції, але потім передумали так як хотілося саме прокататися по морю уздовж Карадага (і до того ж чомусь саме цей маршрут користується великою популярністю і черга стояли не кволеньких ). Загалом на останніх секундах (як це завжди буває) ми заскочили в маршрутку і поїхали в Коктебель.

Коктебель < / font >
Городок мені дуже сподобався. Немає того шуму і штовханини яка притаманна всім південним курортних містах Криму. Великий просторий на диво більш менш чистий пляж виявився безкоштовним, що просто повалило в приємний шок. На набережній ми знайшли пристань з якою вирушали теплоходи на морські екскурсії. Найближча екскурсія вздовж Карадага із зупинкою в селищі Курортне ( для тих хто не уявляє собі прихильність пояснюю - якщо дивитися на Карадаг з моря то по праву руку буде Коктебель, а по ліву біостанція (у самого підніжжя Карадага ), а трохи далі - Курортне ). Так от продовжую. Найближча екскурсія була по-моєму через 4 години. На жаль це було все більше місяця тому і я зовсім не можу згадати коли там ці екскурсії. Є можливість поїхати на приватному маленькому суденці - це стоїть на 5 гривень дорожче, але напевно це варто того так як вони проїжджають під Золотими воротами ! Але ми не могли таке собі дозволити так як нам категорично не варто було повертатися в Коктебель. А приватники довозять тільки до золотих воріт і назад в Коктебель. Загалом ми ніжилися під сонечком, їли вкуснющіе пампушки з пивом і чекали на свій теплоходік. Увага, моя вам особистий рада - приходьте на теплохід заздалегідь! Тому як туди набивається КУЧА людей... І ще одна порада - купіть Коктебельської вина на розлив у фірмовому магазинчику на тій же набережній ! Так от про купу народу. По початку я навіть засмутилася. Народу було настільки багато, що для того щоб щось бачити довелося встати зі своїх місць і вміститися на якийсь височини. Потім якось так все владналося більш менш.