Берестечко, путівник по місту

У його окресностях 1651 року відбулася найбільша битва часу Хмельниччини. Берестечко. Скільки величі й козацької перемоги звучить у назві цього невеликого волинського містечка, розташованого на перетині Львівській (Радехівського район), Волинській (до складу якої входить) та Рівненської областей (Радівілівскій район). Берестецької битви 1651 року неодноразово оживає в пам'яті нащадків, щоліта, наприкінці червня - на початку липня, сзивая до сіл Пляшева, Острів, Солоний тисячі паломників. Багато хто, користуючись нагодою, заїжджають і в саме містечко Берестечко, про яке Тарас Шевченко метафорично від імені поля битви писав-промовляв: «Круг містечка Берестечко на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили».

У Берстечку вважають несправедливістю той факт, що Державний заповідник «Політ Берестецької битви» ніби відділений від самого Берстечка, т.к. адміністративно він опинився в іншій області. Однак, ніхто не ставить там питання про перейменування, навпаки - хочуть, щоб знамениті історичні поля з навколишніми селами відійшли у Волинь. Навряд чи подібний переділ областей когда-то в недалекому майбутньому відбудеться, адже для екскурсантів адміністративно-територіальний поділ не має жодного значення: за день, маючи у своєму розпорядженні транспортом, можна і на острові Журавель з його святими храмами та священним саркофагом побувати, і в урочища Монастірщіна і Яма Козацтва просимо, і в Берестечко всі варті уваги історичні пам'ятки оглянути.

А в Берестечко таки є що подивитися і чим перейнятися. Це, зокрема, масивний Свято-Троїцький костел, зведений поляками в XVII столітті на честь своєї перемоги під Берестечком. Побудований в стилі рококо він вражає своєю тонкощах і вишуканістю архітектури. На жаль, зараз на ньому вже неабияке відбилися вплив століть і відсутність належної реставрації. Кілька разів ніби і бралися до роботи, однак ентузіазм істориків згасали, а місцеве православне населення не надто цікавиться долею католицького костелу, нехай навіть він зі статусом пам'ятки старовини.

Вражає величчю православний Свято-Троїцький собор, зведений на початку ХХ століття на честь подвигу козацько-селянського війська. Після завершення початої в 2000 році реконструкції він, як тут стверджують, стане одним з найбільших в Україні, по крайней мере «підріс» удвічі. Висота головного купола - понад 50 метрів. Сяє золотом хрест, його в гарну погоду видно за десятки кілометрів. В даний час активно прикрашають зовнішні стіни собору. Місцеві парафіяне мають надію, що вже наступного храмний свято зустрінуть в повністю оновленому соборі. Між іншим, із знаменною подією 1651 року пов'язаний і храм XVIII ст. в розташованому поруч з Берестечком селі Кутрів. Є в Берестечком і каплиця святої Текла (XVII ст.), Присвячена пам'яті українських дівчат, які, не бажаючи потрапити в татарський полон, вчинили заколот і в кінці кінців загинули, є кам'яний стовп на могилі колишнього власника містечка князя Олександра Пронского (XVI ст. ).

Від центру Берестечко - рукою подати до колишнього княжому літописна місту Перемиль з його давнім городище (нині село). Раз побував в цих місцях, як так багато розповідають шанувальники минулого, - і захоче приїхати сюди знову і знову.

В даний час в Берестечком є середня школа, ПТУ, лікарня, психо-неврологічній інтернат, комунгосп, лісництво, професійна пожежна команда, відділення 2-х банків, бібліотека, будинок культури, будинок школяра. У невеликому сквері - пам'ятники Богдану Хмельницькому та Тарасу Шевченку. Перший з них таки ходив вулицями цього поселення, другий, очевидно, оглядав поля Беретецкой битви, згадав Берестечко у вірші «Ой чого ти почорніло ...» і в містерії «Великий льох».

Мешканці Солонева та інших сіл Радівілівского району, розташованих поблизу, знають Берестечко як значний торговий центр. В даний час тут є 34 приватних магазинів, барів та кафе, а ще - два гастроному і два кафе. Субота - базарний день. Привозять свої товари та крамарів з Радівілова, Бродів. А ще Берестечко знають як комірку мальовничої природи. Стир тут казково чарівний, у ньому чиста вода, так як недалеко - витоки. Живлять цю річку і наші місцеві річечки Слонівка та Пляшівка. Далі русло Стир повертає до Пляшева, а потім тягнеться до Луцька, там, звичайно, вода вже не та ....