Ай-Петрі, Ялта

Ура, от нарешті зібралася я з думками й сіла написати про Ай-Петрі. Побували ми там цим літом. І так, потрапити на Ай-Петрі можна:
1. на маршрутці, які ходять туди з автовокзалу в Ялті
2. На канатній дорозі, яка починається в Місхорі
3. Пішки (знаю туди пролягає відомий маршрут за назвою Боткінська тропа)

Ми під’їхали туди на маршрутці, що зловили посередині шляху (біля водоспаду Учан-Су до якого чесно дійшли самі). Причина по який ми вирішили під’їхати на маршрутці - це те що було вже пізно й ми дуже стомилися. Думаю до Ай-Петринського плато ми б не дійшли, йти там пристойно, кілометрів 20 під гірку (від водоспаду). Так що ми були дуже задоволені що вирішили скористатися послугами маршрутки.

Ай-Петринськое плато досить велике по площі. Нас висадили на початку (маршрутка йде до канатної дороги), де розташовані різноманітні кафешки. На Ай-Петрі продають чудові вина! Для нас двох провели дегустацію домашніх вин. Пригощали всіма видами вин! Я не вдержалася й купила півтора літра (незважаючи на те що попереду нас чекало кілька днів походу по горах, де кожний кілограм на рахунку). Обов’язково купіть своїм рідним і коханим людям подарунок - вино з Ай-Петрі! Я думаю всі будуть у захваті! Ми потім пили його кілька тижнів по трохи, розтягували задоволення. Крім того, якщо ви будете голодні, вас нагодують пловом, шашликами й іншими смачностями (ціни на жаль не знаю, тому що ми чекала консерви з багаття :).

Намет на плато можна ставити тільки в установленому місці. Ми додумалися (вірніше ми просто не знали) заблукати подалі від цивілізації й зробити привал у тихому затишному місці із прекрасним видом на море і Ялту. Першу ніч нас ніхто не помітив, зате на другу прийшов лісник і сказав що ми порушуємо правила, добре що все обійшлося 5 гривнями по-моєму. Є там на плато такий блакитненький, дерев’яний будиночок, будиночок цього лісника. Він сказав що перш ніж ставити намет треба було поговорити з ним. Виявляється, він міг би допомогти з водою ( з якою на плато великі проблеми. Води там немає. Набрати ніде. Люди привозять із міст. А от лісник знає якесь джерело...)

Канатна дорога розташована трохи далі від описаного місця. Там є укажчики так що не думаю що це викличе труднощів. Біля канатної дороги ще одне людне місце, де можна перекусити, купити сувенір, сфотографуватися на мотоциклі або із твариною, покататися на трициклі, і звичайно ж купити білетик на канатну дорогу. Канатна дорога представляє собою вагончик, що рухається по підвішених канатах. Вагончик повністю закритий, впасти з нього просто нереалістично. У вагончик заходить 40 чоловік, так що там досить тісно. Але незважаючи на це ми зовсім не пошкодували що вирішили покататись. Ціна квитка на літо 2006 року становила 30 грн + у нас були великі рюкзаки тому з нас грузнули ще по 10 грн за багаж. Кінцева зупинка - санаторій Місхор.

Але канатна дорога й вино - це не все заради чого варто приїхати на Ай-Петрі. З гори відкриваються прекрасні види, величезне плато по якому ми бродили цілий день і обійшли напевно тільки половину, бачили військову базу, пам’ятник загиблим воїнам. Так що поїдьте й ви на Ай-Петрі! Не пошкодуєте! (до речі я теж поки не побувала там думала Ах, і що там робити на цієї Ай-Петрі, по який ходять юрби туристів і на яку може приїхати будь-який дурень на машині... Але після того як побувала там, так більше не думаю...)