Святогірськ, путівник по місту

Святогірськ розташований всього в якихось 25 кілометрах від Слов'янська. Однак куди як цікавіше добиратися до нього з Харкова. Найбільший транспортний вузол України дозволяє прийняти гостей з будь-якої точки України та зарубіжжя. Прекрасне шосе Харків - Ростов-на-Дону дозволяє насолоджуватись навколишніми краєвидами. Проїжджаючи по шляху стародавні міста: Харків, Ізюм - мимоволі втягується в древню історію цього краю. Тут кілька століть тому проходив шлях татарських набігів на Русь, а також відгалуження Муравський шлях - найкоротшого шляху до Криму з центральних районів Росії. Саме в околицях Ізюму відбулася в 1185 році знаменита битва на Каяле-річці дружини князя Ігоря з половцями, оспіваний у «Слові о полку Ігоревім». Перевалив через гору Кременець, незабаром виявляємо покажчик на Святогірськ.

Перші історичні відомості датуються 1526 роком. Німецький дипломат Сигізмунд Герберштейн в своїй книзі «Записки про московських справах» згадує про варті Святих Гір, що за указом російських царів містилася далеко в Дикому полі, на дорогах і переправах через Донець. Коли і звідки прийшли ченці на ці землі, достеменно невідомо. За однією з версій, обитель організували інока Києво-Печерської Лаври, зруйнованої ордами Батия в 1240 році. «Врятувалися ж від меча татарського, - йдеться в одній з літописів, - віддалилися по навколишніх лісах і нетрях і заклали свої оселі в горах Дінця мальовничих». За іншими переказами, Святогірська обитель була заснована інока Святий Афонської Гори. Що підтверджується способом поховання монахів по Афонського звичаю. Існує ще думка про те, що Святогірськ виник як оборонний пункт на півдні країни і служив нашим предкам захистом від набігів ворожих кочующіх племен.

Перше ж офіційне свідоцтво про існування обителі відноситься до 1624 року. Це Государева грамота на отримання монастирем щорічного змісту грошима та хлібом. У той час головним храмом служила печерна церкву Миколи Чудотворця. Бурхливий розвиток монастирського комплексу на березі Дінця почалося на початку XVIII століття завдяки попечение відомого українського військового діяча, полковника Ізюмського слобідського полку Федора Шидловського. Однак у 1787 році за указом Катерини II монастир був закритий. Відновлення його сталося через 57 років за діяльну участь князя Потьомкіна. У цей період були побудовані нові настоятельскій, братский, просфорний, економічний корпусу, готелі, трапезною. Також були поновлені храми і печерні церкви. Крім того, побудована нова церква з дзвіницею і закладені Преображенська церква на вершині гори, Успенський собор і скітскій храм Арсенія Великого. У 1922 році Святогірська обитель була ще закрита, а на її території організований Будинок відпочинку для робітників Донбасу. Повоєнний час відзначено як період найбільших руйнувань. Але рівно через 100 років монастир був відновлений. Більша частина унікальних пам'яток архітектури зараз відреставрована. А 9 березня 2004 року на засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви Свято-Успенський Святогірський монастирю було надано статус лаври. Відтепер він називається Свято-Успенської Святогорської Лаврою.

З моста через Сіверський Донець відкривається велична панорама крейдових гір зі стоять на їх вершинах двома пам'ятками різних епох. На одній - унікальна Миколаївська церква, створена воєдино з крейдяній скелею і навколишнім природним ландшафтом. Саме про це місце святитель Філарет сказав: «Тут так близько від неба, і так далеко від землі! Якщо тут не навчишся молитися, то де?!. »На другий же горе - пам'ятник революціонери Артему, виконаний в 1927 році в стилі кубізму архітектором Георгієм Кавалерідзе. Як не дивно, вони не заважають один одному. А зовсім навпаки - доповнюють, підкреслюючи різницю духовних світів. До обом ведуть звивисті дороги. Але любителі гострих відчуттів можуть піднятися навпростець по одній з численних стежок, що ведуть нагору по крутих схилах. Прямо за мостом знаходиться ікона лавка, в якій крім духовної літератури і всього необхідного для церковних обрядів можна придбати і різноманітні сувеніри. Головний вхід на територію монастиря охороняють козаки, пильно стежать за відповідністю зовнішнього вигляду гостей етичним устоями монашого життя. Повз корпусів готелю шлях веде до Покровської церкви. Побудована в 1850 році за проектом архітектора Костянтина тони, вона, як і кілька століть тому, залишається своєрідним особою обителі. На дзвіниці встановлені Курант, зроблені в монастирі майстром-самоучка батьком Антоніна, якого письменник Василь Іванович Немирович-Данченко назвав Святогірський Едісона. Кажуть, що дзвін чути і за десять кілометрів. До речі, зараз на п'яти монастирських дзвіниця зібрано 54 дзвони, а найбільший з них важить більше 6 тонн.

Успенський собор - головний храм обителі. Зведений у 1859-1868 роках за проектом петербурзького академіка А.М. Горностаєва, він вражає своєю пишнотою. Візантійський по своїй формі зверху, собор завершується російською цибулинні куполом. Поряд з Успенським собором знаходиться Пещернік, або, як його ще називають, Нижній павільйон паломників. Як і раніше, він приймає прочан, які відвідують печери крейдяній скелі. За Успенським собором знаходиться господарський двір з різними майстернями. Сьогодні вироби Святогірський ковалів прикрашають територію відроджується монастиря. Тісно притискається до скелі храм є входом у підземну церкву Святих преподобних Антонія і Феодосія. Вузький крутий хід йде у серці гори. Протяжність цієї найдавнішої частини монастиря складає більше 800 метрів. Звивистий хід веде на самий верх, де з майданчика Верхнього павільйону паломників відкривається мальовничий вид на лівий берег Сіверського Дінця. А в півтора кілометрах звідси знову відроджується скит Всіх Святих Землі Руської. Дерев'яний храм, обнесених частокіл - мабуть, саме незвичайне з споруд Святогоров.

Екскурсійно-туристична зона Святогірськ надзвичайно багата історико-культурними, археологічними та природними пам'ятками. В околицях виявлено 129 пам'яток археології та 73 - історії. На території національного природного парку «Святі Гори» зростає 123 види рідкісних рослин, 48 видів з яких занесено до Червоної книги України, 12 видів - в Європейський червоний список. В даний час розпочата реалізація плану і програми розвитку міста. Монастир розширюється за рахунок переобладнання будівель та споруд санаторію ім. Артема. Крім того, передбачається відтворення всіх втрачених історичних об'єктів, у тому числі будівлі Преображенської церкви, Кирило-Мефодіївської сходи, входу в печерні церква Антонія - Феодосія і т.д. Спальні корпуси санаторію «Святі гори» переобладнуються під готелю для паломників. Також планується відтворення Потьомкінського палацу. На правому березі біля мосту будуть побудовані екскурсійно-туристичний центр і причал для човнів, а також майданчик для проведення ярмарків. Крім того, організовується етнографічний музей під відкритим небом. Для будівництва водних атракціонів Расчищается озеро банне, створюється каскад штучних водойм аквапарку вздовж старі річки Сіверський Донець. На території паркової зони будуть теж створені штучні декоративні озера, де будуть жити лебеді, дикі качки та інші пернаті. Проектом передбачено будівництво чотирьох великих готельних комплексів загальною місткістю на 800 місць і п'яти невеликих окремо стоять малоповерхових готелів на 40-50 місць цілорічного функціонування з обмеженою сферою послуг і помірною вартістю проживання.
Приїжджайте в Святогірськ - і вам обов'язково захочеться побувати тут ще і ще. А одним із кращих і безсумнівно оригінальних путівників є книга письменника Василя Івановича Немировича-Данченка, брата відомого театрального діяча Володимира Івановича Немировича-Данченка, «Святі гори». Вона й сьогодні не втратила своєї актуальності.