Нарешті добрався до блогу. Літо видалося вдалим. І хоча далі Рідной неньки України вибратися не вдалося із за проблем з загранніком, на просторах батьківщини відпочив чудово. Спочатку, в середині червня, поїхав на сплав по Дністру, а звідти практично відразу до Криму. Але все по порядку.

У восьмиденного сплаві по Дністровському каньйону в цьому році взяли участь близько 60 осіб, а це 3 підтабір : Тернопільський турклуб, бійцівський клуб " Сакура", і дитячий клуб веслування "Буревісник ".

Отже, день перший, висадилися біля села Нижнів. Перед відплиттям :

сплав до с. Одаїв, де і розбили табір. Треба сказати Одаїв місце паломництва парапланеристів з усією України і не тільки. Їх тут як мух. З'явилася ідея - фікс навчитися літати. )

.

На наступний день пішли оглядати околиці.

.

Вид на табір зверху.

.

Печера "Під Думка"

.

На глибині - фіг знає скільки метрів. Холодно тут, бррр...

.

Спускалися хто як. Хто на ногах...

.

хто догори ногами...

.

ну а я вобще, прям як в кріслі)

.

Треба сказати, що найнебезпечніше тут жовтня, це мешкають на цих луках корови. Корова, що потрапила в табір, може зжерти обід, одяг, рушники, а іноді і намет з туристами. ) А ось конячки нешкідливі.

.

День третій. Всю ніч і день, з невеликими перервами лив дощ. З намети випазіть не хочеться, а треба плисти далі.

.

Під вечір причалили і розбили табір поблизу села Возилові. Місця тут надзвичайної краси...

.