О городе, Збараж

Перша згадка про Збараж знаходиться у Галицько - Волинському літописі за 1211 рік. Та задовго до цього місто на р. Гнізна було одним з найбільш укріплених удільних центрів Галицько-Волинського князівства. Відомо, що в ХІІІ ст. місто належало польському королю Лешку Білому (до 1219 р.) 

 У 1393 році Новгород - Сіверський князь Дмитро Корибут побудував на місті  давньоруської фортеці замок. А у 1434 році замком заволодів князь Федір Несвіцький, за наказом якого, все місто було обнесене оборонною стіною. У 1463 році князь Василь Несвіцький, перший почав називати себе князем Збаразьким. Через деякий час князі Збаразькі стали одними з найбільших землевласників Волині. Коли 1474 року під стіни міста підійшла татарська орда, захисники Збаража на чолі з князем Василем Васильовичем Несвіцьким  згоріли разом із фортецею. За те, що вони підкорились, татари знищили замок, розібрали навіть мури. Син Корибута — князь Іван Збаразький — був убитий, його дружину з наймолодшим сином погнали татари з іншими мешканцями в неволю. 

  м.Новий Збараж виник трохи східніше від зруйнованої фортеці. У 1580 році відбудований новий замок і міські укріплення. Остаточно ансамбль замкових будівель сформувався у 1630 році, коли місто перейшло у володіння князів Вишневецьких.

 Найбільше м.Збараж відоме подіями Україно-польської війни 1648-1657 рр.  

  У 1707 році в Збаразькому замку побували український гетьман І.Мазепа й російський цар Петро І.

  З 1772 року м.Збараж знаходиться у складі Австро-Угорської імперії. 13 вересня 1797 року місто отримує від австрійського короля Франца ІІ власний герб.

 З 1809 р. до 1815 р. місто належало Росії, з 1815р. - Австрії, 1921-1939 рр. - Польщі, а з 1939 - у складі УРСР.

Після Другої Світової війни в м.Збаражі розпочинається будівництво нових підприємств та соціальних закладів.

  1994р. в місті було створено Національний заповідник "Замки Тернопілля"