Переяслав-Хмельницький, путівник по місту

Відстань до Києва : 112 км.

Камерний, затишне місто-музей. Інакше Переяслав не назвеш: 25 музеїв на тридцяти-тисячного місто - це вам не жарт. На будь-який смак: від популярного серед туристів скансену (музею народної архтітектурі під відкритим небом) - до музею хліба, від музею кобзарського мистецтва - до музею лікарських рослин, від музею історії бджільництва - до музею історії філософії, від скульптурно-портретної галереї, відкритої в літаку ТУ-114 (!), - до діорами «Битва за Дніпро восени 1943 р.». Всі музеї входять до Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», на чиїй території експонується 381 археологічна, побутова та історична пам'ятка української культур и .

Після таких цифр дивним здається епітет «промисловий» по відношенню до міста - але й він буде вірним: в місті гарно розвинута легка промисловість. А ще це студентське місто: кожен шостий житель Переяслава - студент Державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди.

Така вже доля в Переяслава: бути в центрі і України, і української історії - ще з 907 року, коли поселення у витоку річок Трубіжа і Альти згадує договір князя Олега з Візантією. Інший правитель Русі, Володимир Великий, заклав тут фортецю для захисту південних рубежів своєї держави від ординців. Тут навіть була резиденція митрополита, поки в Києві не побудували Софійський собор! Дивна штука історія: від столиці Переяславського князівства в Х столітті - до райцентру в ХХІ ст. Може, і пізніше Переяслав мав би цілком столичні амбіції, коли б не татарська навала в 1239р., Яке зруйнувало місто. Переяслав все одно піднявся з колін, відродився, хоча вже й не столичним містом. Але - історичним і доленосною!

Тут жив Григорій Сковорода. Тут Тарас Шевченко написав свій «Заповіт». Тут народилися Шалом Алейхем, етнограф Павло Чубинський, архітектор Володимир Заболотний. В часи національно-визвольної війни 1648-1657 рр.. Переяслав, центр великого Переяславського козачого полку, відігравав роль дипломатичного центра держави, куди приїжджали польські, татарські, угорські та турецькі посли. Саме тут 8 січня в 1654 р. Богдан Хмельницький на великій козацькому раді підписав Переяславську угоду з Московським царством. У результаті угоди Лівобережна Україна поступово підпала під владу Росії. Знову в Переяславі вирішувалася доля України - і сучасна, і майбутня ...

Зараз сюди залюбки приїжджають кияни та жителі Чернігова, туристи з інших міст, щоб побачити Вознесенський монастир, побудований на гроші Івана Мазепи, остовпіє масштабності зруйнованої татарами Спаської церкви-усипальниці (зараз на її місці відкрито археологічний музей), дізнатися, що колись на території замку стояв єдиний на Русі прототип античних терм, вибудуваної єпископом Єфремом, прочитати напис на особистій шаблі Хмельницького, яку йому подарував король Польщі Ян Казимир : «Що виграв під Зборовім, втратив під Берестечком». І, звичайно ж, прогулятися скансеном. Ось де можна одночасно і відпочити, і поглибити знання з історії краю: тут експонуються колекція вітряків XVIII-ХІХ ст., Залишки будівель Х-ХІ ст., Будинки столяра, ткача, попа, коваля тощо. Демонструється і саме древнє в Європі людське житло мисливців на мамонтів (його вік - 15 000 років! ), перенесено в Переяслав з села Добранічівка в 1952 р.