увійтизареєструватися

Прогулянка містом, Чернівці

Прогулянка містом

Я тут був
Хочу побувати
ФОТО ВИЗНАЧНЕ МІСЦЕ "ПРОГУЛЯНКА МІСТОМ"
ОПИС ВИЗНАЧНЕ МІСЦЕ "ПРОГУЛЯНКА МІСТОМ"

Центральна площа Чернівців

Центральна площа, у минулому майдан Ринок або Рінґпляц, є серцем міста ось уже майже два століття. Ідея створення площі зародилась у самого австрійського цісаря Йосифа ІІ. У 1787 р. під час відвідин Чернівців він запропонував створити на тодішній південній околиці міста просторий майдан, де можна було б проводити ярмарки і працював би ринок. Вже принаймні в перші десятиліття ХІХ ст. майдан набув статусу головного, про що зазначив у своєму щоденнику під час подорожі містом у серпні 1817 р. цісар Франц І.

Архітектурний ансамбль майдану Ринок, що почав формуватися на рубежі XVIII-ХІХ ст., став уособлювати нове обличчя міста. Однак справді європейського вигляду площа набула лише після спорудження тут у 40-х роках ХІХ ст. ратуші, яка відтоді незмінно слугувала городянам осередком міського самоврядування та назавжди закріпила за майданом статус центру Чернівців.

 

Міська ратуша

Розмови про будівництво міської ратуші велися з 1825 року і лише 19 квітня 1843 р. в присутності поважних гостей зі столиці було закладено перший камінь у фундамент майбутнього магістрату. За 4 роки в центрі Чернівців постала ошатна споруда в стилі пізнього класицизму, прямокутна в плані із внутрішнім двориком. Фасад ратуші прикрашає рельєфний щит з гербом міста, а над ним височіє 50-метрова двоярусна вежа з балконом і годинником. По цьому годиннику магістрат довгі роки звіряв час з Віднем, аж поки Чернівці не отримали самоврядування.

З балкону, що з усіх боків оточує вежу, добре видно старе місто. Звичайно, балкон в ті часи не слугував майданчиком для огляду околиць, а мав цілком практичне призначення: був місцем пожежного дозору. Сьогодні з балкона вежі кожної днини, рівно о 12-ій, на всі чотири сторони міста лунає мелодія «Марічки», яку виграє на трубі сурмач у буковинському народному вбранні.

 

Художній музей

Впродовж 1900-1901 рр. поруч з ратушею постала імпозантна триповерхова споруда дирекції Буковинської ощадної каси, в якій сьогодні знаходиться художній музей. Вона була зведена за проектом відомого віденського архітектора Губерта Гесснера. Ця будівля по праву вважається класичним зразком віденської сецесії, однією з найбільш вишуканих пам'яток модерну у Центрально-Східній Європі. Фасад споруди прикрашає майолікове панно, на якому зображені алегоричні постаті давньоримських богів, що символізують провінції Австро-Угорщини. Буковину на ньому втілює Вулкан – покровитель ремесел, зображений юнаком в козячій шкурі. Споруда вражає й не менш витонченою красою інтер’єрів, в оформленні яких віртуозно поєднані скульптура, живопис, ліпнина, вітражі, художній метал.

Експозиція художнього музею дозволяє простежити розвиток живопису на Буковині протягом двох останніх століть. Класична школа представлена полотнами Юстина Пігуляка, Миколи Івасюка, Євгена Максимовича, Августи Кохановської та інших художників, чиї твори прикрашають музеї та картинні галереї багатьох європейських міст.

 

Вулиця Ольги Кобилянської

Промінцем від Центральної площі тягнеться вулиця Ольги Кобилянської – єдина у Чернівцях пішохідна вулиця. Дата народження тодішньої Молодіївської, а пізніше Панської вулиці відома точно: в 1786 році на розі Центральної площі та теперішньої Кобилянської був закладений перший мурований будинок, а перед тим на його місці довелося викорчувати чимало пеньків. На початку XX ст. старожитні хатки були витіснені дво- і триповерховими стильними кам'яницями, а саму вулицю забрукували. Ще живі ті чернівчани, котрі пам’ятають, як тодішню Панську двірники мили по кілька разів на день водою з милом, а поліціант примушував кожного «нечупару» з брудним взуттям гарно витерти ноги, перш ніж ступити на бруківку.

Одразу на початку тодішньої Панської вулиці у 1898 р. постала розкішна кам'яниця у стилі бароко, в якій розташувалась елітна кав'ярня «Габсбург». Пізніше тут був заснований «Клюб шанувальників кави», де шановне панство полюбляло за філіжанкою кави вести бесіди на шляхетні теми. Така атмосфера сприяла народженню поетів, філософів і музикантів. І ця атмосфера підкупила Лесю Українку, яка гостювала у Ольги Кобилянської та вперше смакувала каву саме у Чернівцях.

 

Краєзнавчий музей

Посередині вулиці О. Кобилянської знаходиться будівля колишньої Дирекції володінь Православного релігійного фонду. Нині тут розмістився краєзнавчий музей, заснований ще у 1863 році, – один з найстаріших музеїв України. У його фондосховищах зберігається майже 90 тис. експонатів: колекція стародруків, у тому числі Острозька Біблія Івана Федорова; велика та гарно підібрана збірка етнографічних матеріалів, нумізматики, писанкарства, предметів побуту населення Чернівецької області; дуже цінна колекція пам’яток археології та багато іншого.

Біля входу до музею стоїть залізна карета – подарунок ковалів на День міста. Здається, ніби візник щойно випряг коней, а тим часом перехожі сідають до карети, аби зробити гарне фото.

 

Кафедральний собор

Поруч з Краєзнавчим музеєм знаходиться одна з наймонументальніших споруд міста – Кафедральний собор Святого Духа

 

Соборна площа Чернівців

Навпроти Кафедрального собору знаходиться Соборна площа, у минулому Австріяпляц. Цей майдан є найвищою точкою старого міста – 225 м над рівнем моря. Колишня назва площі пов’язана з монументом Австрії, який був споруджений у 1875 р. з нагоди сторіччя приєднання Буковини до імперії Габсбургів і знесений румунською владою після Першої світової війни. До архітектурного ансамблю Соборної площі також належить пам’ятник радянським воякам, загиблим у Другій світовій війні, споруджений у 1946 р. на місці недобудованого румунського військового меморіалу.

Спустившись від Соборної площі вулицями І.Франка та М.Ватутіна, можна потрапити на Театральну площу Чернівців.

 

Театральна площа Чернівців

На початку XIX ст. там, де тепер Театральна площа, була околиця міста, за якою починався густий ліс. Тоді у тому лісі водилися вовки, на відстріл яких був виданий міський припис. У середині XIX ст. тут торгували зерном, а пізніше — рибою, тож майдан став називатися Рибним — Фішпляцом. Наприкінці XIX ст. його офіційно назвали на честь монаршої особи ім'ям Єлизавети.

 

Театр

Перевтілення цієї містечково-базарної площі в імпозантний і стильний європейський майдан відбулося завдяки спорудженню тут у 1904–1905 рр. нового міського театру. Споруда музично-драматичного театру є однією з найвідоміших пам'яток архітектури, яка прикрашає місто. Чернівецький театр — творіння знаменитої віденської фірми Фельнера і Гельмера. Він постав за якихось два роки і за архітектурою та інтер'єром не поступався перед кращими театрами Європи.

Про це втілення мистецьких амбіцій чернівчан гарно висловився австрійський публіцист Г. Гайнцен: «Чернівецький театр — це мрія з оксамиту і золота, спроектована віденськими архітекторами Гельмером і Фельнером. І все ж їх запросили на роботу в Чернівці лише після того, як були споруджені за їхніми проектами театри у Відні й Одесі. Чернівецький театр — то пам'ятник обізнаним із культурою чернівчанам, які понад усе боялись набути репутації провінції і палко прагнули ні в чому не поступатися шановному метрополю Відню».

 

«Юдішесхауз»

У 1908 р. праворуч від театру постала вишукана чотириповерхова будівля у стилі модерн з домішками бароко і ренесансу, в якій розташувався Єврейський народний дім – Юдішесхауз. На його фасаді створено архітектурно-художній образ: чотири атланти несуть на собі два верхніх поверхи, прикрашені композицією з чотирьох колон і арки. У цьому образі можна побачити вільно трактоване зображення єврейського священного ковчега Завіту.

Поява Єврейського дому гармонійно доповнила картину розмаїття національного життя австрійських Чернівців, представленого на той час народними домами української, румунської, польської та німецької громад. Юдішесхауз відібрали у її господарів, коли на ратуші почали змінюватися прапори, і повернули лише на початку 90-х, в незалежній Україні. Єврейська громада розмістилися на першому поверсі, де нещодавно відкрився її музей, решту приміщень займає міський палац культури.

Обійшовши театр з правого боку, а потім праворуч вулицею Гете і далі ліворуч по вул. Університетській, можна дістатись до архітектурної перлини Чернівців – колишньої резиденції Буковинських митрополитів

 

Для самостійної прогулянки середмістям Чернівців стане у нагоді Ваш гід по місту

ВИЗНАЧНЕ МІСЦЕ ПРОГУЛЯНКА МІСТОМ НА КАРТІ
Вибір категорії
ВІДГУКИ О ВИЗНАЧНОМУ МІСЦІ "ПРОГУЛЯНКА МІСТОМ"
Якщо Ви хочете написати коментар про неграмотний текст, будь ласка, натисніть сюди.
ім'я
коментар
УРА! Відгук реєстрації не вимагає!
Погода в Чернівціінше місто
вдень:24...27 °C
вночі:10...15 °C
Останні коментарі
Стрий, 22:06
Стрий, 22:04
Вопрос-Ответ
5 случайных отчетов
Є на ПБК невеликий, але дуже як то домашній чи що містечко...
Як тільки не називають Одесу : і Одеса - мама, і " Південна...
< strong > Плоский будинок 2 вересня 1794 почалося будівництво...
Влітку пару раз з гостями побувала на страусиній фермі...
В Одесі взимку немає туристів. Море є, Дерибасівська на...