парк Александрія, Біла Церква

У 90-х роках ХVІІІ сторіччя в місто приїхав відомий французький архитектор-паркобудівельник Мюффо, який і став автором генерального плану парку. Основним стилем Александрії став модний у той час англійський, або ландшафтний.
На території парку Александрія була побудована резиденція роду Браницьких і багато інших архітектурних споруд: Царський павільйон, в якому жили гості Браницьких - члени царської сім’ї, Танцювальний павільйон, колонада Луна, павільйон Ротонда, Руїни, Китайський місток і ін.

Парк був прикрашений бронзовими і мармуровими скульптурами, вазами, декоративними композиціями з великих глиб і штучних земляних піднесень.
До середини XIX сторіччя Александрія стала одним з прекрасних пейзажних парків України, якому були властиві елементи романтизму і сентименталізму. З Північної Америки і Західної Європи в парк звозилися різні екзотичні рослини. У глибоких балках були споруджені каскади ставків, наповнених чистою джерельною водою, водопади і фонтани. Із ставками пов’язана цікава легенда про те, як Браницькі наказали засадити береги отруйними рослинами, щоб зберегти ставки від вилову риби, яким іноді промишляли селяни.
Під час громадянської війни Александрія зазнала відчутні втрати - була зруйнована більша частина споруд. З парку вивезли багато скульптур, велику шкоду заподіяли насадженням. Ще один удар парк пережив під час Другої Світової війни - багато дерев були пошкоджені, споруди постраждали ще більше.
У 1955 році в АН УРСР почалося створення проекту реставрації і розвитку парку. Проект передбачав два етапи робіт: перший - відновлення алейно-дорожньої мережі і всіх уцілілих архітектурних споруд; другий - цілісне художнє ландшафтне оздоблення території парку.
Роботи в парку велися постійно до 90-х років. Останнє десятиліття ХХ сторіччя в економічному плані було дуже важким для Александрії, але зараз ситуація почала помалу змінюватися - поновилися реставраційні роботи, почали з’являтися нові скульптурні композиції, повернулися лебеді.

Біля входу в Александрію відвідувачів зустрічають пам’ятники Шевченко і Пушкину. Поети бували в парку (говорять, що тут Пушкін написав частину своєї Полтави). На південь від головного входу розкинулася Сонячна поляна - частина Нового парку, однієї з ландшафтних ділянок, освоєних у післявоєнний час. Він має площу 7 га. Це великий відкритий простір з нерівномірно розміщеними деревними і чагарниковими рослинами.
Увійшовши в Александрію відвідувачі зупиняються, спантеличені розгалуженням алей, і думають, куди краще слідувати далі. Загальна протяжність дорожньо-алейної мережі парку більше 20 км, для того, щоб пройти по всіх алеях і стежинах, уважно оглядаючи ландшафти, знадобиться не один день. Від головного входу в глиб веде Головна алея, яка упирається в місце, де колись стояв Палац Браницьких - Дединець. Від нього в різні боки розходяться дрібніші алеї.
Центром парку є Велика Поляна - рівна, з невеликим ухилом до Росі, територія площею в 10 га. На ній підносяться окремі вікові дерева і невеликі їх групи розміщені так вдало, що з будь-якої сторони поляни, погляду відкривається неповторна краса і велич численних пейзажів. Система алей сполучає поляну зі всіма ділянками і головними архітектурними спорудами парку. Пейзажні картини Великої Поляни зв’язані, головним чином, з Росью і колонадою Ехо. Колонада Ехо є частиною ядра найвідоміших пам’ятників парку. Побудована вона у вигляді старогрецьких амфітеатрів. Напівциркулярна галерея замикається двома об’ємними ризалітами. Ефектний вид колонади доповнюється її унікальними акустичними особливостями.
На південному сході Великої Поляни підносяться руїни якогось палацу.
Це одна з найбільш оригінальних споруд Александрії - Руїни. Воно двохярусне. Нижній ярус виконує роль підпірної стінки дамби Лазневого ставка, а верхній, виконаний у вигляді великого будинку без даху, підноситься на дамбі. З-під Руїн витікає водопад, а недалеко, на острові Мрії, б’є фонтан. Усередині будови влаштований оглядовий майданчик, з якого відкриваються чудові пейзажі Лазневого ставка на півночі і Росі - на півдні.
Недалеко від колонадиЕхо на дамбі Лебединого ставка знаходиться Китайський місток - легка ажурна альтанка з своєрідно зігнутим дахом, створена у дусі архітектури Південно-Східної Азії.
Слідуючи від Великої Поляни на північний захід, можна потрапити в Діброву. Її площа 48 га. Дерева масиву цієї ділянки парку представлені дубами 200-річного, а іноді і більш старого віку. На південь від Діброви розміщений адміністративний корпус і музей парку. Вони займають будинок садівника - єдина господарська споруда, яка залишилася в Александрії з кінця ХVІІІ століття.
Подорожуючи парком, відвідувачі звертають увагу на ставки, що додають йому особливу красу і неповторність. Ставки розміщені каскадами в трьох балках, що зливаються з долиною Росі. Гладінь водної поверхні з лебедями і дикими качками, неймовірний затишок берегових балкових ландшафтів, дзюрчання струмків і водоспадів, створюють незабутнє враження.
Західну ділянку Александрії почали освоювати в другій половині минулого століття. За часів Браницьких, ця територія залишалася неосвоєною і виконувала роль мисливських угідь. Тут був влаштований звіринець і фазанник, що не зберігся до наших днів. Західна частина парку відокремлена від центральної і східної його частин довгою балкою каскадом з чотирьох ставків. Її композиційним центром є Горіхова Поляна, але ефектнішою ділянкою відвідувачі рахують Палієву Гору. Таку назву має край високого уступу верхньої тераси парку, утвореного двома глибокими балками. Уступ обривається до Росі кам’яним схилом, що має висоту 20-25 метрів. На горі побудований пам’ятний знак військам Палія і є видимими залишки земляних зміцнень, споруджених його козаками. На краю уступу влаштований оглядовий майданчик, з якого відкривається казковий пейзаж Росі. Сухий південний схил Палієвої Гори - ділянка реліктової справжньої степової рослинності, такої рідкісної у наш час.
Дендропарк Александрія займає площу 201,5 га і є найбільшим в Україні. На його території виростає більше 600 видів і форм деревної і чагарникової рослинності, а також близько 700 видів трав’янистих рослин. Неспеціалісту ці цифри мало про що говорять, але хочемо вас завірити, що це дуже багато. Зараз парк не в ідеальному стані (відобразилася криза останнього десятиліття), але сподіватимемося, що це тимчасове явище.
Можна дуже довго розповідати про різноманітність архітектурних пам’ятників і скульптурних зображень Александрії, про неповторність і красу її ландшафтів, але краще поїхати і подивитися.

Сайт парку: www.alexandriapark.kiev.ua 
Телефони: (045) 4-0547 директор, (045) 4-0546 бухгалтерія, (045) 4-0551 музей